У фокусі: Можливості, створені загрозами

Штучний інтелект проти людей-перекладачів: реальна ілюзія чи фантомний страх?

Read this article in: English (American), Беларуская, Українська

Estimated reading time:21minutes

 

У фокусі: Можливості, створені загрозами

Штучний інтелект проти людей-перекладачів: реальна ілюзія чи фантомний страх?

«А чи, зітнувшись в герці з морем лиха, покласти край йому?»

Гамлет

·         Багато шуму через дуже важливі речі

·         Комерційна пропозиція від штучного інтелекту й питання філософії у легкій формі

·         Виграти битву не означає виграти війну

·         Ілюзії та фантоми

 

Багато шуму через дуже важливі речі

Жити у швидкоплинному світі сьогодення означає, зрештою, плисти по морю негараздів і загроз.

У словнику «Мерріам-Вебстер» слово «загроза» визначається як «1: ризик постраждати, бути знищеним або втраченим: НЕБЕЗПЕКА, 2: щось загрозливе або небезпечне.» Загрози на морі - мабуть, найпоширеніша фраза, що містить це слово.

Викликані пандемією професійні ризики для ринків усного перекладу і відповідне реагування на них детально розглядалися у нашій попередній статті під заголовком «Аналіз досвіду роботи». Сьогодні у фокусі - загрози, повязані зі штучним інтелектом.

Велике число поважних і розумних людей обговорюють тему порівняння штучного інтелекту з можливостями людини-перекладача, звертаючи увагу на відповідні загрози, що виникають для нас. Безумовно варто послухати з цього приводу думку легендарного і натхненного Баррі Слотера Олсена, доцента Мідлберійського інституту міжнародних досліджень у Монтереї:

https://youtu.be/4uwyXyRpc1s

і захоплюючого Евандро Магальяенша, головного лінгвіста платформи KUDO, колишнього перекладача на конференціях ООН:

https://kudoway.com/blog/will-ai-eventually-replace-human-interpreters-a-message-from-kudos-chief-language-officer-ewandro-magalhaes/

Думок існує багато, і вони дуже різноманітні; приховані й відкриті меседжі з розглядуваного питання сягають від крайнього алярмізму (ми всі помремо) до впертого нігілізму (машина цього не подужає). Десь посередині люди з царини ІТ тихенько нашіптують, наче заспокоюючи: ну годі, час іще є, однак технології розпізнавання голосу, машинного перекладу і комп'ютерного закадрового озвучування розвиваються швидко, штучний інтелект навчається, результати напрочуд гарні, тому не виключено, що вам час починати навчатися нових професій - наприклад, у сфері ІТ-розробок.

Разом з тим, як пише Деніз Сасал у свої статті «Як врятувати свою роботу від штучного інтелекту та автоматизації»,

https://www.youtube.com/watch?v=jiPjbvfXYf4

«а що, коли штучний інтелект скоро стане найкращим ІТ-розробником, здатним виконати роботу мільйонів лише за кілька днів?»

Навряд чи має сенс додавати свій обертон до цього хору - хіба що, з наміром поглянути на це під дещо іншим кутом.

Ще наприкінці 1990-х, перекладаючи для старших керівників провідних світових корпорацій, що працювали у регіоні тоді відомому як СНД, я помітив цікавий феномен: крім МБА від дуже відомих інститутів, багато з них мали також дипломи або докторські ступені з суто гуманітарних дисциплін, таких як історія, філософія, психологія, тощо. Я насмілився запитати одного пана, чи це така тенденція - адже число таких прикладів було завеликим, аби бути випадковим? Він відповів: так, існує тенденція наймати на адміністративні посади людей з академічною підготовкою, оскільки прийняття рішень на нових ринках зараз вимагає здатності бачити речі у контексті ширшому, ніж зазвичай. Завжди існуватимуть стара норма і нова норма; ви навряд чи уявляєте собі або бажаєте для себе персональної реальності НАСТІЛЬКИ статичної, щоб зовсім не змінюватись.

Відтак, у фокусі цієї статті - визначення ширшого контексту співіснування штучного інтелекту і людини, який включав би у себе, певною мірою, питання управління у надзвичайних ситуаціях і філософський вимір.

Абсолютно достовірний життєвий факт: штучний інтелект забирає багато робочих місць і робить багатьох людей зайвими, отож, загроза для нас існує. З іншого боку, нам постійно загрожують ті чи інші небезпеки, тому справа завжди у нашій особистій готовності до надзвичайних ситуацій і реагуванні на них. Так, щоб реагувати належним чином - не недостатньо і не надміру - важливо оцінити масштаб проблеми і рівень фактичної небезпеки, знати ступінь її впливу на нас, провести якісну і кількісну оцінку загрози, щоб спершу визначити, а надалі, можливо, і вдосконалити власну спроможність до реагування та виправлення наслідків, наскільки це є практично можливим.

Едріан Пробст пропонує пізнавальний відео матеріал: «Чи вкраде штучний інтелект нашу роботу? (Страх машинного перекладу)»

https://www.youtube.com/watch?v=O-71kWDSOPo

Там він згадує обсяг даних, що зараз генеруються в усьому світі й потребують перекладу або іншої форми локалізації, і зазначає, що уся світова перекладацька спільнота не спроможна справитися з цією проблемою.

За даними досліджень люди у середньому витрачають 75-80 хвилин на день, переглядаючи відео у соціальних мережах; очікується, що наступного року цей показник перевищить 100 хвилин на день.

Крім того, необхідно зазначити, що глобальний ринок мовних послуг за останні десять років виріс удвічі, сягаючи 49,6 млрд. доларів США станом на 2019 р. і набагато більшого обсягу на поточний момент (www.statista.com).

Водночас той, хто відстежує оголошення про роботу на таких порталах перекладацьких послуг, як ProZ, Translators’ Café, тощо, може підтвердити катастрофічне зменшення обсягу робіт з письмового перекладу, збільшення кількості завдань типу PEMT (пост-редагування машинного перекладу) і зростання попиту на аудіовізуальний переклад (що є досить своєрідним видом перекладу, концепцію якого ми розглядаємо у нашій статті про локалізацію).

Отже, ринок В.Е.Л.И.К.И.Й і зростатиме надалі. Як до нього прилаштуватися і ухопити малесеньку часточку з тих мільярдів - це окреме питання, відповідь на яке, вважаємо, можна знайти лише в результаті особистого самоаналізу.

Комерційна пропозиція від штучного інтелекту й питання філософії у легкій формі

Нижче, для початку, представлено декілька вхідних елементів аналізу:

·         ринок має значний розмір; теоретично роботи має бути вдосталь для нас усіх у різних аспектах мовних послуг; ринок постійно зростає;

·         штучний інтелект і автоматизація є абсолютно необхідними для обробки масиву даних, які потрібно перекласти на інші мови;

·         технології на основі штучного інтелекту стають щодня ефективнішими; люди втрачають і надалі втрачатимуть роботу через автоматизацію; це не обов'язково означає кінець світу; це - новий світ, який, теоретично, може бути досить комфортним з професійної точки зору;

·         вважається, що, принаймні, в осяжному майбутньому людський аспект розвитку послуг локалізації залишиться ключовим рушійним чинником.

Останнє твердження необхідно розглянути більш детально.

Що таке штучний інтелект? Це - не якийсь «монстр із машини»; це - комплекс алгоритмів, розроблених людьми, а не космічними прибульцями. Перш за все, він не є не особистістю. Можливо, лише поки що - але філософські міркування про похмурі та сумні перспективи майбутнього для цілей цієї статті не є ні бажаними, ані необхідними. Як би там не було, наразі він не є суб'єктом або стороною процесу.

Деякі лінгвісти так пристрасно захоплені своєю професією - хоча це дуже й дуже похвально - що забувають про одного важливого актора: Клієнта.

При наданні лінгвістичних послуг відбувається взаємодія двох людських суб'єктів: «Клієнта» і «Перекладача з обладнанням», що надалі іменуватиметься «Перекладачем». Клієнт обирає між можливістю найняти окремого «Перекладача», щоб той виконав завдання із застосуванням інструментів комп'ютеризованого перекладу, таких як MemoQ, SDL Trados або просто MS Word, чи «Перекладача у особі агентства», яке може вдатися до машинного перекладу з залученням лінгвіста-людини для пост-редагування машинного перекладу або без такого.

Фігурально кажучи, «Клієнт» складається з таких аспектів, як технічне завдання, інструкції замовника щодо здійснення перекладу, бюджету проєкту, вказівки начальника клієнта або замовника клієнта і вимоги щодо терміну виконання. «Перекладач» складається з когнітивних і технічних можливостей, необхідних для виконання завдання вчасно та в рамках бюджету. І саме клієнтові завжди належатиме право рішення про присудження контракту. Це може звучати тривіально, однак якщо цей принцип не буде засвоєний, нам буде дуже важко розробити стратегію реагування і відповідну інфраструктуру, необхідну для того, щоб залишатися на ринку. Фокус безпосередньо на потребах «Клієнта» є необхідною передумовою.

Як сказала ще одна легендарна людина, Пітер Бейкер, видатний актор озвучення, у одному зі своїх надзвичайно корисних відео: не треба викладати на своєму сайті забагато інформації про те, як гарно ви виконали роботу для компанії - світового лідера. Людям цікаво і потрібно дізнатися, що ви можете зробити саме для них, а не те, що ви так гарно зробили для інших.

https://www.youtube.com/watch?v=4YKPxTvQQUg

Однак рішення «Клієнта» - це лише один із людських складників рівняння, коли йдеться про вибір між штучним інтелектом і людиною у ролі «Перекладача».

Люди мають різні потреби у сфері мультимедійного перекладу (інколи це називають локалізацією), для того, щоб перенести текст у іншу мову або культуру. Іншим людським складником є цільова аудиторія, або, конкретніше, ступінь ефективності залучення цільової аудиторії.

У певному сенсі, клієнтом вашого «Клієнта» є його відповідна цільова аудиторія; ваш клієнт звертається до інших людей, щоб бути почутим, передати посил, залучити. Аби його почули, цей посил має бути ясним, привабливим, не дезорієнтувати й інколи розважати. Загалом, більшості людей притаманна потреба розмовляти, спілкуватися, інтригувати і користуватися перевагою сумніву. Численні смисли передаються мовою жестів, у вигляді інтонації або сарказму. Люди хочуть чути щось цікаве і зворушливе, вони хочуть, щоб їх розважали, їм співчували, хочуть «грати у транзакційні ігри».

Крім того, існує поняття «конотаційного шуму». «Oxford Languages» визначає «конотацію» як ідею або почуття, які збуджуються словом у людині, додатково до його буквального або основного значення. Люди час від часу «чують щось інше»; вони кажуть одне, думаючи, що сказали щось зовсім друге. І на додачу існують міжкультурні проблеми. Гарним прикладом може бути ситуація, коли велика фармацевтична компанія запустила свій знеболювальний препарат на близькосхідному ринку і для візуалізації використала три малюнки: чоловік тримається за голову, показуючи, що вона болить; далі він приймає препарат, і на третьому малюнку він щасливий - біль покинув його. Єдине упущення: представники цільової культури читають повідомлення справа наліво, а не зліва направо...

Втім, локалізація - це ще не кінець історії про медіа-переклад, оскільки є ще й гіперлокалізація, коли тексти необхідно локалізувати навіть для окремих регіонів однієї країни. Чи впорається з цим штучний інтелект, ефективно враховуючи усі ці численні нюанси й тонкощі, у найближчі десять років? Ніщо не є неможливим у сучасному світі. Відповідь «ні» є так само (не)вірною, як і відповідь «так»; вона нічого не означає, оскільки нам так мало відомо про майбутнє.

Людям здебільшого не потрібна велика «торба фактів» у логічній упаковці. Одна жіночка, відчуваючи депресію, ходила до супермаркетів, аби з кимось поговорити - зарядитися енергією, перекинувшись словом із персоналом у магазинах, адже їх спеціально навчають випромінювати життєву енергію і позитивізм, що між іншим, може мати й цілющий ефект. Вона купувала продукти, але на емоційному рівні одержувала набагато більше – до того ж, задарма. Ви можете піддати свій текст машинному перекладу, створити автоматичні субтитри і додати звукові доріжки з майже ідеальними машинними голосами - і це прекрасно спрацює, якщо ваша мета - передати інформацію в ефективний і економічний спосіб.

Отже, виходить, принаймні, натепер, що цілковитий перехід роботи з локалізації на використання штучного інтелекту не є питанням того, наскільки неймовірно чудовим штучний інтелект стане - таким самим, як людина, або кращим за людину: він може бути лише майже таким, як людина. Питання у тому, чи захочуть люди стати чимось іншим, відкинувши всі ці людські «речі», екзистенційні, психологічні, культурні компоненти. Люди часто поводяться нелогічно, надміру емоційно, тощо, і ці «недосконалості» є одним із фундаментальних елементів стійкої психологічної рівноваги. У певному сенсі, життя є постійною і неперервною екзистенційною кризою, і часом необхідно якимось чином «випускати пару», щоб перегрупуватися і відновитися. Той, хто увесь час спілкується з кимось досконалим аж до оскомини, буде нудьгувати, заздрити і відчувати власну неповноцінність. Не говорячи про це вголос, люди завжди «бажають прагнути» бути досконалими в усьому загалом та поступово сягають вершин у чомусь конкретному; у машин вибір один - стати реально довершеними, причому швидко.

Це була спроба представити розглядувані аспекти у дещо філософському ракурсі, однак існує ще одне питання «ефективності і продуктивності», пов'язане з «комерційною пропозицією» від штучного інтелекту на сьогоднішній день.

Виграти битву не означає виграти війну

Машинний переклад є надзвичайно ефективним, та хоча він є чудовим у цілому, однак у конкретних аспектах створює повсюдне враження незавершеного напівфабрикату. Все звучить гарно, доки не починаєш аналізувати деталі – тоді яскраве світло первинного задоволення поступово тьмяніє у міру занурення у конкретику.

Деяким людям необхідно лише трохи зорієнтуватися - і у цьому випадку машинного перекладу і титрів, автоматично створених на YouTube, цілком достатньо. Машинний переклад, розпізнавання голосу і закадрове озвучення за допомогою штучного інтелекту, особливо налаштовані під конкретну предметну область, дають напрочуд гарні результати. З одним великим АЛЕ.

Виграти битву не означає виграти війну.

Скажімо, вам необхідно передати щось серйозне у вашому рекламно-інформаційному ролику на YouTube, і ви вирішили довіритися автоматично створеним субтитрам. Ось ви говорите щось важливе про свій бізнес своїм клієнтам, і паралельно у субтитрах з'являється автоматично генероване слово поза всяким контекстом. Вам пощастило, якщо це слово є лише невірним і недоречним, однак інколи така помилка може виявитися кумедною або навіть безглуздою. Напевно вам не сподобається коли аудиторія раптово розсміється, у той час, як ви говорите серйозні речі; враження буде непоправно зруйновано, і конотація буде така: ти кажеш, що пропонуєш нам якісний продукт, однак заощаджуєш на субтитрах, написаних людиною; якщо у тебе такий контроль якості, як можна вірити, що те ж саме не відбудеться з нами?

Якщо вам необхідний переклад фінансових документів, податкового звіту, наукової праці, результатів медичного обстеження, чи будете ви цілковито покладатися на машинний переклад, чий продукт виглядає дуже гарно, поки не проаналізувати деталі? Імовірніше за все, ні.

Ось що мається на увазі під «програною війною». Втім, хтось може сказати, що це не буде повний провал - лише декілька неприємних фактів. У цьому немає нічого поганого, якщо застосовувати так звану «нечітку логіку», яка являє собою серйозну дисципліну, а не щось, формалізоване для сміху; на відміну від бінарної Аристотелевої формальної логіки, у якій усе щоразу є істинним або хибним, тут людина може бути на 65% тверезою або на 79% вагітною, і в такій системі усі ці твердження будуть істинними; водночас, ця логіка призначена для дуже особливих застосувань.

Як «Перекладачі з обладнанням» ми широко використовуємо програмні засоби на основі штучного інтелекту і автоматизацію, однак виключно на підтримку своєї діяльності у царині дистанційного усного і аудіовізуального перекладу. Тим, хто не пов’язаний цією професією, навряд чи відомо, що до кожного завдання з усного перекладу необхідно готуватися, присвячуючи досить багато часу вивченню довідкових матеріалів, пошуку в Інтернеті, тощо. Подекуди на підготовку доводиться витрачати численні години, ба навіть дні, незважаючи на чималий досвід у конкретній царині або тематичній галузі. «Як перекладач ти мусиш знати мільйон різних речей», - говорила мені моя викладач на другому курсі університету. «Що ж, це вірноВатсоне, це так вірно», - як казав Шерлок Холмс. А машинний переклад і розпізнання голосу засобами штучного інтелекту так у цьому допомагають.

Через усі наші канали маркетингу ми чітко декларуємо, що НЕ ВИКОРИСТОВУЄМО машинний переклад у письмових роботах. Звичайно, більшість письмових перекладів ми робимо в MemoQ, адже MemoQ - це інструмент підвищення продуктивності, а також чудовий механізм раціоналізації робочого процесу і взаємодії з клієнтами. Але машинний переклад - це категоричне табу. Хоча б тому, що він може швидко перетворитися на найпростіший спосіб втратити клієнтів.

Є чудова група, яка працює на сайті Translation Report.com; вона аналізує й оцінює провідні компанії у сфері перекладу і локалізації, перевіряючи чого вони варті - замовляє їм письмові переклади і дивиться, наскільки їхні заяви щодо якості й часу виконання узгоджуються з реальністю. Цей пізнавальний ресурс можна відвідати за посиланням:

www.translationreport.com

У інтересах професійної етики та нерозголошення імена не називатимуться, але там був один цікавий звіт. Одна компанія, з тих що позиціонують себе як «ми забезпечуємо відмінну якість», надала виконану роботу за два тижні – а не за два дні, як обіцяла початково; переклади, очевидно, розділялися на двох виконавців: в одній частині тексту були виявлені «ознаки машинного перекладу», другий був явно людською роботою, однак залишав бажати набагато кращого.

Про що це все? Про роль людини у сьогоденній ситуації з нібито «встановленим пануванням штучного інтелекту». Не завтрашній, не післязавтрашній, а саме сьогоденній.

Агентства з локалізації сьогодні пропонують своїм клієнтам три варіанти: 1) чисто машинний переклад; 2) поєднання машинного перекладу і людини, де людина виконує пост-редагування машинного перекладу; 3) чисто людський переклад. Вартість буде суттєво різнитися.

Очевидно, пункти 1 і 3 є само собою зрозумілими, причому з трьох варіантів нібито випливає, що пункт 2 являє собою свого роду вигідний компроміс. Але це лише якщо не переходити до конкретики. Необхідно завжди мати на увазі один аспект: ви одержуєте те, за що заплатили. Варіант номер 2 є дуже хитросплетений та має багато нюансів.

Хто буде тією людиною, що «нормалізуватиме» текст після машинного перекладу? Той, хто задовольнятиме вимогу «магістерського ступеня з перекладу і мінімум 3 років досвіду», чи професійний фахівець у відповідній тематичній сфері?

Це рівняння має два елементи.

1.       Досвідчені перекладачі-фрилансери, що спеціалізуються на певній предметній галузі, працюють вже достатній час, щоб напрацювати надійну клієнтську базу; ставки за пост-редагування машинного перекладу є у два, три, чотири рази нижчими, ніж за «реальну роботу»; у більшості ситуацій ви віддасте перевагу чомусь іншому, аніж роботі за такі гроші. Пандемічна криза не надто боляче вдарила по перекладачах; вони завжди працювали віддалено;

2.       Перекладачі ненавидять переробляти чиїсь тексти. Більшість із них скажуть, що краще розпочати наново, зробити все з нуля, аніж виправляти чужий продукт. Крім того, така робота є дуже кропіткою, більш складною, ніж власноручний переклад, особливо зважаючи на необхідність трансформувати логіку іншої людини, її слововживання і стиль, об'єднуючи їх із власними у щось однорідне і послідовно нове; тут вам не трошки виправити у кількох місцях і одержати 1/3. Особливо важко з текстами, які мають бути перекладені й підготовані до субтитрування і озвучення - тут необхідно творчо доопрацьовувати тексти, часом їх скорочувати, водночас зберігаючи зміст, формат, стиль та «інтонацію».

Відтак, з варіанту номер 2 зовсім не обов'язково вийде економічний і якісний продукт.

Однак рішення завжди залишається за «Клієнтом». Поряд з тим, багато хто не розуміє, що переклад мов - це радше мистецтво, аніж ремесло, де вже там механічний процес. Якщо дозволяє ситуація, і клієнти погоджуються вислухати настанови, рекомендується зорієнтувати їх і пояснити їм загрози ще до початку цієї подорожі до світу слів і культур. Власне, це теж одна з цілей нашої статті. У певному сенсі, прийняття неінформованого рішення щодо вибору «Перекладача» може мати наслідком втрату війни ще до початку першої битви.

 

Ілюзії та фантоми

Це схоже на чудову фразу «відомі невідомі і невідомі невідомі»; ілюзії та фантоми можуть бути істинними й хибними; завжди варто вміти їх розрізняти. Ми всі раніше жили у «Жовтому підводному човні»; зараз ми живемо у мінливому, невизначеному, складному й неоднозначному (VUCA) світі.

https://monocler.ru/chto-takoe-vuca-mir-i-kak-v-nem-zhit/

Тут ще важливіше мати при собі консультанта, перш ніж налаштовувати вітрила. Але де взяти потрібного консультанта? Це питання є дуже особистим. За моїм досвідом, люди люблять слухати особисті історії з життя більше, ніж читати офіційні інструкції. Я не маю у запасі готової особистої історії на цей випадок, тому я її вигадаю.

Давайте одразу ускладнимо ситуацію, обравши дуже особливу культуру і мову.

Ввідні дані. Припустімо, мені необхідно вести бізнес у В'єтнамі, і для цього мені потрібне лінгвістичне забезпечення. У мене є місцевий друг, який говорить моєю мовою, або мій співвітчизник, що володіє вєтнамською. Припустімо також, що я – спеціаліст із фізики з охорони здоров’я або фахівець з радіаційної безпеки; англійська - моя рідна мова, або я віддаю їй перевагу в спілкуванні.

Наскільки мені відомо, в'єтнамська – це тональна мова, так само, як і китайська, однак має шість тонів, на відміну від чотирьох у мандаринському діалекті, отже, одне й те саме слово може мати принаймні шість значень, в залежності від тону вимови – і ми навіть не будемо занурюватися у культурні аспекти, конотаційний шум і нечітку логіку. Відтак, я у жодному випадку не зможу зрозуміти, що і як буде сказано. Природньо, це вселяє в мене страх і ілюзію того, що я ніколи не досягну успіху на цьому ринку, оскільки механізму особистого контролю ситуації тут не існує. Мені потрібен консультант.

Цей підхід ми використовуємо, коли шукаємо партнера у мовних парах, з якими самі не працюємо. У нашій групі ми говоримо англійською, російською, українською, білоруською, польською, словацькою, німецькою, шведською, французькою, іспанською, португальською і японською - або частково їх розуміємо (коли ми були молоді, нам подобалося мандрувати країнами і вивчати мови). Отже, ми загалом можемо оцінити відповідний загальний рівень володіння цими мовами. Але не в'єтнамської.

Перше, що потрібно буде оцінити при відборі консультанта - це рівень володіння англійською, здатність говорити «соковито», враховуючи нюанси і правильно інтонуючи фрази - лише після цього настане найважливіше.

Ми запропонуємо людині поговорити англійською мовою на відповідну тему. Як у будь-якій професії, існує самий мінімум мініморум, який необхідно знати; якщо цього не знаєш, то не зможеш розрізняти базові поняття, і будь-які подальші кроки, напевно, не будуть варті зусиль.

Чи розумієте ви різницю між поняттями технологічної та фізичної безпеки (у слов'янських та романських мовах, зазвичай, використовується одне й те саме слово)? У чому різниця? Чи розумієте ви різницю між випромінюванням, опроміненням та промисловим опроміненням для змінення фізичних та хімічних властивостей? (Наприклад, у російській мові це – миттєвий експрес-тест на «підходить/не підходить», оскільки ці слова звучать досить близько, але мають цілком різні значення). Які три основні правила радіаційної безпеки? Якщо ви негайно не видали відповідь «Час, відстань, екранування» - дуже прикро. Яким словом у вашій рідній мові позначається екранування?

І родзинка. Мало кому відомо, що англійське fault, крім іншого, використовується як геологічний термін, що означає «розлом у породах земної кори», а не «відповідальність за нещасний випадок або неприємність». Відтак, невірний переклад фрази ‘it is our fault’ («це наша провина») або ‘here is the fault’ («ось розлом»), без сумніву, призведе до серйозної неприємності, яка, звичайно, буде провиною перекладача, але ще більше - тієї особи, яка найняла «Перекладача».

Отже, зрештою, яким буде наш особистий «вирок» щодо штучного інтелекту, машинного перекладу і автоматизації?

Що ж. Ми вважаємо, що немає сенсу ні боятися, ані панікувати. Штучний інтелект навчається - швидко, ефективно - і завжди буде поряд. Ми розглядаємо штучний інтелект як ще одного лінгвіста, який конкурує з нами за роботи так само, як інші лінгвісти. При цьому він не є лінгвістом-людиною, і це дає штучному інтелекту як переваги, так і недоліки з конкурентної точки зору.

Люди-конкуренти завжди були і завжди будуть, зі штучним інтелектом або без нього; деякі з них стали нам друзями та партнерами по команді. З деякими елементами штучного інтелекту ми вже співпрацюємо як з партнерами, і дуже цим задоволені.

Можливо, штучний інтелект також вважає нас якимись дружніми наборами алгоритмів.

Все завжди залишається незмінним: «Перекладача» обирає «Клієнт». Для того, щоб клієнти були постійно зацікавлені у наших послугах, ми мусимо невпинно навчатися, вдосконалюватися, ставати кращими у галузях професійної спеціалізації, бути готовими до співпраці й допомоги та мати високу продуктивність.

Останні фрази цієї статті можуть видатися раптово нелогічними, зважаючи на загальну інтонацію нашої оповіді, і на перший погляд можуть вибиватися з контексту. Але це тільки на перший погляд і лише у вузькому контексті.

Зараз, хоча штучний інтелект став гравцем на ринку, для нас нічого фактично і загалом не змінилося. Специфіка постійно мінятиметься, і ця остання тенденція також завжди залишається незмінною.

Я не запрошую вас до світу VUCA. Ми вже у ньому і, можливо, завжди були у ньому; лише поточні деталі видаються відмінними від того, що було в минулому.

Усім вам щиро зичу усього найкращого. Як кажуть на ProZ, щасливого перекладу.

www.proz.com

Автор: Андреас (Андрій Паркалов), Z4T Integrated Text and Voice

Фото: Андрій Паркалов

More articles by this producer

Videos by this producer

zingvideo.mp4

One Stop Localization. English, Russian, Ukrainian and Belarusian. Free video footage by Pixabay.com Music by: Oleksii Kaplunskyi, Lesfm. 'Epic Drums"